info@intervid.com.ua +380678205555
Перетелефонуйте мені

Новини - Команада АМПУ направила Президенту Зеленському ряд пропозицій

Новини
10.10.2019

У державному підприємстві АМПУ озвучили перелік законодавчих ініціатив, необхідних для стабілізації становища і планомірного розвитку галузі. До них відносяться зміни в політиці розподілу дивідендів, прийняття закону про концесії, розвиток днопоглиблювального флоту. Ці та інші пропозиції були спрямовані в офіс Президента України.

Що пропонує Президенту Адміністрація морських портів України

Ще влітку в Адміністрації морських портів України пройшла прес-конференція, на якій в словах в.о. голови держпідприємства Райвіс Вецкаганса та інших керівників прозвучали ключові питання, вирішення яких на законодавчому рівні забезпечить успішний розвиток галузі. З цими ініціативами АМПУ звернулася в офіс чинного Президента України Володимира Зеленського. На держпідприємстві вважають, що прийняття Президентом, Кабінетом Міністрів і новообраною Верховною Радою цих рішень позитивно позначиться на стані справ як АМПУ, так і портової галузі в цілому. Райвис Вецкаганс також розповів про певні успіхи, досягнуті за час його керівництва підприємством, підбив деякі підсумки роботи за перші сім місяців поточного року. Далі розглядаються основні елементи, озвучені главою АМПУ в ході конференції.

Дивідендна політика

Для АМПУ дивідендна політика, точніше її перегляд, є одним з ключових питань. В даний час 90% прибутку, отриманого держкомпанією, перераховується до бюджету. У такій же ситуації перебувають і інші державні стивідорні компанії.

Такий стан і надмірна бюрократизація всіх процесів негативно позначається не те що на розвиток, але навіть на банальну конкурентоспроможності державних стивидоров. Перш за все, скорочуються обсяги перевалки. Так, тільки протягом останніх п’яти років цей показник знизився майже в 2 рази – з 37 до 20 відсотків. Без прийняття відповідних заходів тенденція триватиме. Державні підприємства будуть поступатися свою частку ринку бізнес-структурам, які працюють в набагато більш вигідних умовах.

Державну дивідендну політику щодо АМПУ важко назвати виваженою. Так, в 2015 році АМПУ компанія направляла до держбюджету 30% прибутку, в 2017 р дивідендні відрахування зросли до 75%. За результатами дискусії в Уряді, де на стороні держпідприємства виступив і Міністр інфраструктури, на 2018 рік цю частку вийшло зменшити до 50%. У 2019 ситуація знову кардинально змінилася – нормативні відрахування прибутку до бюджету зросли до 90%. Така ситуація загрожує повною зупинкою стратегічних для галузі інфраструктурних проектів (а вони всі ставляться до довгострокових і розраховані, щонайменше, на 3-5 років). В результаті, ні про яке планомірному розвитку мова йти не може.

Важливе зауваження! Попередній фінансовий прогноз діяльності на 2020 р показує, що підприємство зможе використовувати для капітальних інвестицій не більше 500 млн грн.

Природно, держкомпанія буде вишукувати додаткові джерела фінансування проектів. Але реально, цих коштів (500 млн. Грн. (Вистачить на будівництво, висловлюючись фігурально, половини причалу. А на балансі АМПУ таких об’єктів більше 250 (точне число – 264). Багато з них експлуатуються вже не одне десятиліття, гостро потребують ремонту , реконструкції та переоснащення. Для підприємства це життєво важлива проблема. У порівнянні з 2018 року, коли на ці потреби підприємство зуміло виділити 1.3 млрд. гривень, перспективи 2020 р виглядають гнітюче.

Дефіцит капітальних інвестицій означає, перш за все, неможливість реалізації деяких важливих проектів, запланованих спільно з клієнтами компанії. Так, в Маріуполі була намічена реконструкція третього причалу. Це дозволило б розвиватися регіональному кластеру перевалки сільськогосподарських вантажів, що стало б гідною альтернативою вантажам компаній гірничо-металургійного комплексу. Інший масштабний проект планувався в Миколаєві. В його рамках повинен бути відновлений нульовий причал для клієнта, що входить до числа найбільших світових зернотрейдерів – компанії COFCO. Через нестачу коштів ці плани виявляються під загрозою і, вже точно, потребують перегляду. АМПУ доведеться звертатися до альтернативних варіантів фінансування, але гарантії реалізації проектів в повному обсязі це не дає. Більш того, загрозлива ситуація складається з виконанням Україною ряду міжнародних зобов’язань. Наприклад, проектування і аналіз впливу на екологію глибоководного судноплавства «Дунай – Чорне море» також можуть залишитися нереалізованими. А адже завдяки цьому проекту повинна в майбутньому серйозно вирости конкурентоспроможність дунайських портів України.

Якщо ставка дивідендних відрахувань збережеться на рівні 90%, можливе значне, якщо не сказати катастрофічне, зниження інвестиційних вкладень в портову інфраструктуру. Зниження обсягів інвестицій в порівнянні з 2018 роком може залишити 2,6 рази. Усунення, хоча б часткового, проблеми посприяло б зниження розмірів відрахувань до 30% – такий варіант на даний момент можна вважати оптимальним для АМПУ. Прикладом може служити закордонний досвід. Так в Роттердамі зараз рівень відрахувань не перевищує 40%, а раніше протягом десяти років був взагалі нульовим. В Європі з прибутку адміністрацій портів податки не стягуються. Більш того, підтримку надає і держава, і міжнародні інститути, зокрема, у вигляді дешевих довгострокових кредитів.

АМПУ працює над створенням і розвитком стратегічної портової інфраструктури – акваторій ,, фарватерів, каналів, причалів, під’їзних шляхів. Як показують розрахунки, на кожну гривню, інвестовану АМПУ в днопоглиблення, будівництво та реконструкцію причалів, доводиться не менше п’яти гривень залучених приватних інвестицій в перевалочні потужності. Тобто після створення держкомпанією стратегічної інфраструктури приватний бізнес готовий вкладати в будівництво терміналів. Якщо АМПУ не виконає своїх завдань, то підприємці просто не зможуть будувати перевалочні потужності або використовувати можливості нових терміналів в повному обсязі.

Закон про концесії та стратегія розвитку

Керівництво АМПУ вважає вкрай важливим питанням твердження розробленої держкомпанією Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Питання її наявності цікавить міжнародних інвесторів в першу чергу. Прийнята раніше Стратегія розвитку до 2013 року вичерпала себе, необхідний оновлений документ. У ньому слід намітити нові орієнтири і ліквідувати вже виявлені недоліки і відверті помилки стратегічного планування. До таких, наприклад, відносяться ситуації в Одесі і Миколаєві, де потужності об’єктів портової інфраструктури вдвічі вище пропускної спроможності залізничних і автомобільних під’їзних шляхів.

Указані в Стратегії пріоритетні напрямки розвитку портової галузі зададуть чіткі орієнтири для власників приватного капіталу. Тобто , Наприклад, вказівка ​​глибин в 21 м в акваторії порту «Південний» і 16 метрів в порту в Чорноморську стають підставою для подальшого планування дій інвесторів, перевізників, інших зацікавлених учасників процесів. Розроблений АМПУ проект оновленої Стратегії створювався з урахуванням поточних політичну реалій, зовнішніх впливів, перспективних планів і вже пройшов експертизу. Справа тільки за його твердженням.

Про головне! Нове прискорення розвитку портів додасть прийняття нового закону про концесії.

Без оновленого законодавства про концесії на значні зрушення в розвитку морських портів розраховувати важко. Адже державним стивідорних компаній стає все труденее витримувати конкурентну боротьбу з частінікамі, що працюють в більш м’яких умовах. Позначається і дефіцит інвестиційного капіталу. Створення на основі госстівідоров державно-приватних партнерств – один із пріоритетів національної стратегії розвитку транспорту. І це не примха, а вимога сучасного ринку – вантажовідправники і перевізники не схильні до продовження співпраці, якщо їм пропонується застаріла, що вичерпала ресурс перевалочна інфраструктура.

Екологічне питання

Урядом затверджено найважливіший документ, що розмежовує повноваження і визначають механізми спільної роботи АМПУ і Державної екологічної інспекції, в тому числі, при виявленні забруднень. Його положеннями за АМПУ залишається контроль акваторії, а для Держекоінспекції визначені механізми і терміни проведення перевірок при наявності забруднень. З боку держкомпанії така робота (виміри забруднень, моніторинг акваторії портів, пошук джерел забруднень) ведеться регулярно. Варто відзначити, що далеко не основним джерелом забруднень портових вод та територій є суду. Відповідно, потрібно прийняття ще двох нормативних документів, щоб використовувати в портах України практику і захисту навколишнього середовища, поширену в європейських країнах.

Розвиток водних шляхів всередині країни

Внутрішнє судноплавство, річкові порти і їх розвиток – не менш важливе питання. Для вирішення проблем розвитку цієї галузі, в тому числі, фінансування, буде потрібно розробка нового закону. На даний момент наказом Мінінфраструктури вона знаходиться у веденні АМПУ. Для держпідприємства важливо не тільки в короткостроковій, а й більш тривалій перспективі спрощення механізмів залучення коштів приватних інвесторів, вирішити питання з напрямку розвитку внутрішнього річкового судноплавства.

«Порт-лендлорд»

Однією з життєво важливих проблем залишається корпоратизація АМПУ. Її рішення дозволить регулювати майнові питання, спростить використання прогресивної і поширеною за кордоном концепції «порт-лендлорд». Це спричинить, в свою чергу, гармонізацію планування землекористування, дасть керуючим органам додаткові повноваження в питаннях використання фінансових активів, спростить укладання угод про оренду причалів.

Про головне! Корпоратизація АМПУ – питання, рішення якого не терпить зволікання.

Стан і перспективи днопоглиблювального флоту

Сьогодні розвиток флот йде відповідно до прийнятої в 2017 р програмою. Основне завдання цього флоту – контроль і підтримання на паспортному рівні глибин підходів в портових акваторіях. Згадана програма передбачає для АМПУ, як одного з найбільших українських судновласників, ряд заходів по розширенню асортименту і підвищенню якості послуг, покупку нових судів, ремонт і модернізацію наявного на балансі флоту і інших активів. Рішенням Мінінфраструктури на держпідприємство було покладено обов’язки з підтримки паспортних глибин і водних шляхах всередині країни. Уже в 2019 року обсяг вкладень АМПУ в ремонт плавзасобів (власних і надійшли на баланс підприємства від «Укрводшляху») і днопоглиблення перевищили 0.5 млрд грн., Що перевищило аналогічний показник за все 2018 року в 1,6 рази.

За оцінками експертів, за рахунок природних донних наносів в каналах, на річкових фарватерах, підходах і в акваторіях портів, в тому числі, морських, для поглиблення дна буде потрібно щорічно виробляти робіт обсягом близько 7 млн ​​куб. м. Одна з головних завдань підприємства – забезпечити на водних шляхах паспортні глибини, що дозволить завантажити порти роботою в повному обсязі. В ході її рішення вже до середини 2019 року обсяг виконаних флотом держкомпанії і технікою підрядників робіт перевищив 3,5 млн. Куб. м.

Раніше більшість обсягів робіт держпідприємства доводилося на капітальному поглибленні порту «Південний». Сьогодні пріоритетом стало днопоглиблення до паспортних відміток в інших українських портах. Завершено такі роботу в Одесі та Ізмаїлі, Одесі, розпочаті в портах Азовського моря. На поточний момент вирішені пов’язані з напруженою зовнішньої ситуацією проблеми з пошуком підрядника в Маріуполі. Завершення робіт щодо днопоглиблення, досягнення паспортних характеристик глибини в порту Маріуполя намічено на наступний рік. Завдання того ж періоду в Бердянську – не допустити відхилення від паспортних глибин.

Як вже говорилося, відповідно до наказу Мінінфраструктури на АМПУ покладені аналогічні завдання – збереження і відновлення паспортних характеристик водних шляхів всередині країни, в тому числі, дніпровських. Сумарна з протяжність на поточний момент становить 2714 км. Компанія власними силами і з залученням підрядних організацій початку роботи на Кременчуцькому (планований обсяг – 770 тис. Куб.м) і Канівському (обсяг робіт – близько в і 30 тис. Куб. М.) Водосховищах. Після їх завершення на цих маршрутах буде гарантований безпечний прохід суден будь-якого тоннажу.

На поточний рік заплановано завершити такі роботи як:

  • Планові черзі днопоглиблювальних робіт в портах «Чорноморськ» і «Південний».
  • Реконструкція причалу 1-з в рамках спільного проекту з «Бруклін-Київ» в порту Одеси. На сьогодні проект, розпочатий ще в 20102 р фактично став довгобудом, але в 2019 р буде завершено.
  • Реконструкція 4-го причалу в маріупольському порту під будівництво комплекс з перевалки зерна. Завершення робіт заплановано на листопад.

Обсяги перевалки вантажів в українських портах

За даними на останні числа липня 2019 відзначений приріст обсягів перевалки вантажів в українських морських портах на 11 млн. Т або 15% щодо показників 2018 р Таке плоди принесла злагоджена робота АМПУ, стивідорних компаній і власників вантажів. Основний приріст дає продукція компаній сільськогосподарського сектора – збільшення склало 34,4%. Підтримують тенденцію і ГМК – перевалка рудних вантажів зросла на 29,8%. Основною причиною виступають привабливі для виробників ціни. Намітилися позитивні зрушення в контейнерних перевезеннях – приріст на 19%, причому збільшення було відзначено і в минулому році.

Ті ж статистичні дані говорять про прагнення до консолідації вантажів. Так, всього 4 порту України, а саме «Південний», Одеса, «Чорноморськ» і Миколаїв обробляють понад 80% загального обсягу перевалки, причому приріст по ним складає 23.8%. 12%, 18% і 22% відповідно. Надалі тенденція збережеться, оскільки відправники вантажу в США і КНР працюють з великотоннажним транспортом, яким необхідна «велика вода».

У малих портах на цьому тлі складається плачевна ситуація – вони переходять в розряд збиткових і змушені прикладати зусилля не для розвитку, а для виживання. Наприклад, обсяги перевалки за тче рік складають в портах Скадовськ 2 тис. Т, Усть-Дунайськ – 29 тис. Т, Білгород-Дністровськ порт – 84 тис. Т. Відповідно, система управління цими об’єктами вимагає реформування – планується задіяти для цих цілей розташовані поруч філії компанії.

В цьому напрямку однозначно сформульована стратегічна мета – отримати приріст обсягів перевалки в портах України не менше ніж на 25 млн.т за найближчі п’ять і вийти на рівень 200 млн.т до 2038 Сценарій досить оптимістичний. Але домогтися таких показників можна, якщо збільшити ефективність інфраструктури портів і встановити взаємовигідне партнерство між державними та бізнес -структурою.

Замовте послугу онлайн
Далі
Замовити дзвінок
Замовте дзвінок і наш менеджер зв'яжеться з вами найближчим часом
Замовлення Послуги онлайн
Щоб допомогти Вам знайти оптимальний тариф і фахівця по необхідному Вам напрямку, просимо відправити заявку:

Політика в галузі збереження персональних даних

ЗАПИТ Розцінки на автоперевезення по оптимальними тарифами
І останній крок

Політика в галузі збереження персональних даних

Дякую за заявку!
Найближчим часом з вами зв'яжеться наш менеджер.
Помилка!
Ви заповнили не всі обов'язкові поля!